Був чудовий день весняний,
Ми пішли у зоопарк.
Тато похвалився мамі,
Що одержав там інфаркт.
Він не міг мене зловити,
Як заліз я до макак,
Добре, що ведмідь був ситий,
І що спритний я козак!
Ми верблюда там кормили –
Він їв яблуко з руки.
Всі тварини дуже милі:
Йшли до мене залюбки!
Там були олені, лосі,
Соромливий дикобраз,
Пелікани товстоносі,
Кіт великий – зветься барс.
Вовка я хотів відкрити,
Але не підходив ключ…
Він завив, але сердито
Тато крикнув: « Не канюч!»
Дуже тато мій стомився –
Пролетів так швидко час!
Я з тваринами простився :
Ось і вечір – день погас…
Я ось думаю-гадаю:
Що таке оцей ін-фаркт?
Завтра в тата запитаю.
Видно щось приємне. Факт!
День весенний, дождь не капал,
Мы ходили в зоопарк.
Похвалялся маме папа,
Что получит там инфаркт.
Не сумел меня словить он,
Как залез я до макак,
Хорошо, медведь был сытым,
И, что справный я казак.
Мы верблюда там кормили -
Ел он яблоко из рук.
Все зверята были милы
И резвилися вокруг!
Были там олени, лоси,
И скромняжка-дикообраз,
Пеликаны толстоносые,
И большая кошка - барс.
К волку дверь хотел открыть я,
Но не подобрался ключ.
Волк завыл. Отец сердито
Крикнул волку: "Не канюч!"
Очень папа утомился -
День промчался, словно час.
Я с зверятами простился:
Вот и вечер - день погас...
Я вот думаю-гадаю:
Что такое тот ин-фаркт?
Я у папочки узнаю.
Но, наверно - радость. Факт!