Згадуючи Гавроша

Поэт Закарпатья Василий Галас
Вогню і диму
сумна картина.
Це ж – барикади.
А він – дитина.
Він і дорослі
не спочивали.
О як Гаврошу
ми співчували!..
А він патрони
збирав сміливо,
від куль тулившись
не особливо.
Дарма пекельні –
Гаврош співає.
Одна підступна
його вбиває.
Нема Гавроша.
Та - йде повстання,
бо є надія
йому остання.
У революцій
одна причина.
Життя за рівність
віддав хлопчина.
Його увічнив
Гюго майстерно.
Шлях до свободи –
шлях через терна.

Березень 2019