Тримала у руці веснянку соковиту,
Зливалася вона на білі пелюстки.
Ростила потайки в саду духмянім квіту
Вона цвіла, як мед, пахтіла залюбки.
Незчулася біди в часи весни прозорі,
Хмаринка, прилетів, знайшла таємний сад
Все сумувала я, а в небі брались зорі,
Не відновить квітки, коли просипавсь град.