Як же я люблю тебе,мій рідний край чарівний!
Де так вночі чарують мене зорі...
Де лагідно пшениченьку хитає вітерець грайливий.
І б'ються вільно хвилі у Азовськім морі.
Як я люблю тебе,моє рідненьке місто!
Де народилась і живу я все життя.
Де з ранніх літ із горобини я плела намисто.
Й не хочу іншого буття!
Як сильно я люблю тебе,мій рідний дім!
Моє подвір'я миле та зелене.
Хай вічно сяє над тобою сонце в небі голубім.
Бо в цілому світі кращого місця немає для мене!