Крiзь день i нiч
Соловей Катерина
Крізь день і ніч приборкана роса застигла, -
Не плачуть від любові, не ридають гірко!
Дощ за вікном мов навіжений...Годі скиглить!
І не потрібно діставати з неба зірку!
Давай напишем казку про любов. Дуетом.
Де розлук не буває і... журба незнайома.
Не важко заспівати про падіння й злети,
Коли душа тремтить, не знаючи утоми.
Бракує слів палких, вважаєш недоречним
На людський осуд видавати сокровенне!?
На невгасимі почуття, невже, приречена??
Для тебе сонцем стала, вітром я. Південним.
Торкнусь душі глибинної, палаючи єством,
Подарую ніжність променеву, світанкову.
Називай ким хочеш! Чи дурманом, божеством...
Лишень не відбирай ілюзію, - казкову!
Перевод с украинского
Сквозь день и ночь роса приручена,однако
Не плачут от любви,..а рыдать - поздно:
Дождь за окном,как сумасшедший...Хватит плакать...
И...не нужны твои мне с неба звёзды.
Давай напишем просто сказку о любви мгновении,
Где нет разлук и горечь незнакомая:
Нетрудно спеть о взлётах и падении,
Когда душа дрожит усталости истомою.
Слов не хватает жарких,ты считаешь неприличным
На суд людской дать сокровенное - не нужно...
Да неужели я приговорена на чувства очень личные?
Хоть для тебя и стала ветром,солнцем южным...
Достигну я души твоей глубин,предстану вечностью
И...подарю всю нежность утра так загадочно...
Кем хочешь называй меня беспечную,
Дурманом,божеством,но не лишай иллюзий сказочно.