Поетичний переклад
І в божім світі все не всує,
І в травні часом засніжИть,
Та все ж Весна вже не сумує -
Говорить: «Вже мій час біжить!..»
Несвоєчасне, як не злися,
В безпомічності геть дурне, -
Всі завірюхи уляглися,
Невдовзі в літо час жбурне.
Оригинал стиха
И в божьем мире то ж бывает,
И в мае снег идет порой,
А всё ж Весна не унывает
И говорит: «Черед за мной!..»
Бессильна, как она ни злися,
Несвоевременная дурь,—
Метели, вьюги улеглися,
Уж близко время летних бурь.
Федор Тютчев
Иллюстрация - их открытых источников интернета