Лелеки

Поэт Закарпатья Василий Галас
Прилетіла іздалека
й оселилася лелека
на стовпі - що біля ганку -
у гнізді одного ранку.
Почувається як вдома
в нім нова моя знайома.
Бачив - гарний і сусіда,
господарством ревно віда.
Цілий день сім'я літає,
зелен світ її вітає.
Лиш під присмерк - шлях додому,
гамувать солодку втому.
Небо синє. Сонця бризки.
Із людьми сусідство - близьке.
Щира їх любов, гаряча.
Та ідилія неначе...

Літа скриня лиш почата.
Із гніздечка лелечата
незабаром озовуться,
із батьками уживуться.
Все ітиме як по нотах:
ніч - спочинку, день - польотам.
Жде по осені дорога.
Тож зміцніти якомога,
безумовно, слід малечі.
А поки діла лелечі -
кіш гнізда переладнати,
щоб собі безпеку мати.
Кожний спокою бажає.
Працелюбність їх вражає:
недарма усім здається -
на стовпі в лелек... фортеця.

Ніч. Місцина тиха-тиха.
Час до сну. Молюся стиха.
День був жвавий і веселий.
- На добраніч, новосели! -

2006