Зачекай



Коли гляне зоря вечорОва
В сум* очей річковОї води,
Я прилину в твій сон кольоровий.
Зачекай! Зачекай!
Не іди!

Пригадай як колись, на світАнні,
Білопінно садочки цвіли,
Ти ж пішов,
і зів'яло кохання,
І стежкИ врізнобІч розійшлись.

А як зірочка вранішня зійде,
Я, на згадку про юні рокИ,
До вербички весняної вийду,
Задивлюсь в сині очі ріки.

Яро* золотом схід запалає,
Заспівають, засвищуть пташкИ,
Сумно згаснуть на тлі* небокраю
Ті роз'єднані, наші, зірки.

Прийде день гомінкИй, метушлИвий,
І поглине у вир* суєта
Вже минулі, й такі нещасливі,
Довгі (і швидкоплинні!), літА.

Скоро зірка впаде вечорОва
В синій мОрок*,
аж за небокрай...
Не спіши!
Бо помИлишся* знову.
Зачекай.
Я іду...
Зачекай!


Комментарии:

зачекай - подожди, повремени
сум - печаль
яро - ярко, ослепительно
на тлі - на фоне
поглине у вир - засосёт в омут, в пучину
морок - мрак
помилишся - ошибёшся


Рецензии
Хотя я не знаю украинского языка, сам строй стиха, его изумительная нежность легли мне на душу! Чувствуется, что Вы - настоящая поэтесса!
Благодати Вам!

Юрий Рощин   11.04.2019 00:49     Заявить о нарушении
Спасибо, Юрий!
Мне очень приятен Ваш отзыв. Наверное Вы человек музыкальный, поэтому почувствовали мелодику стих-я о любви.
С уважением,

Людмила Киреева-Силенко   12.04.2019 22:22   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.