Піду пакувати відлюдний рюкзак,
Бо плюнув в мій бік вже Оноре Бальзак,
І хлопчики юні мені кажуть: -тьотя,
І вже лиш по батькові я на роботі...
І вже целюліти і тута, і тама
Мене перетворюють в гіпопотама,
І тільки одне мене тішить і гріє,
Що форми мої нині - Рубенса мрія!
Все менш пропозицій "наліво" надходить,
Все більше мужчин, не моргнувши, проходить,
І сексу кортить вже, на жаль, не щодня...
Але ще кортить... Отака от фігня...