Ніч свої дарує ласки.
Час для маминої казки.
У вікні грайлива зірка.
Манить ковдри тепла нірка
і замріяна подушка.
Нашорошив я вже вушка -
бо "жили-були..." зринає...
Всі казки на світі знає -
то напевно - мама мила.
Дочекатись їх - несила.
...Он пита синочка свого -
хочу слухати про кого
я чарівну оповідку.
А мені б лиш того світку -
де удвох ми. Рідна нене,
все що скажеш ти - для мене
найдрожче й найщиріше.
Тож прошу - почни скоріше...
В грудях серце калатає -
все на правду обертає
ніжна мамина говірка.
Вже по вінця щастя мірка
геть наповнилась. Всинаю.
Мама - поряд, я не знаю.
Рук її бентежить ласка,
і ніяка то не казка.
...Спить моя кохана мати:
встигла казку доказати.
2007