На небі зірки, квіти на лузі
поміж стежина нас все вела.
Кохання пісні співав подрузі
наче троянда вона цвіла.
Весни минули, літа згоріли,
осінь опала листом усім,
зимою снігом накрило білим:
думи... кохання... стежинку... дім...
В'ється стежинка, в'ється стрімкая
там де калина, там де верба.
Знімок дивлюся тай розмовляю:
чому ж на серці знову журба?!
На небі зірки, цвітуть мов квіти
Замість стежинки - "Чумацький шлях"
Ви ж мої думи, де вас всіх діти
Знов, Україно, ти в моїх снах...