Солодка наївність складена з страху й надії. І трохи мрії.
Холодні ноги тремтіли біжучи по брудній землі і дісталися того місця
Де ніхто ніколи нікого не бив
Ломаками звідусіль
З ломак там тільки складали клумби чи клуби, не грає ролі
Вдих видих
Брудними ногами торкатись нових рук
Які не підвладні долі
Мене навчив один чоловік, щоб я не відпускала
Юних, старих, важливих, нових
Більше не відпускала, щоб зубами за них вчепилась
І звісала
[Тут трохи мрії, від діви Марії до діви у синьому халаті холодного приміщення лікувальні]
Мужик той брехав але нас не гребе,
Нам потрібно лице
Щоб відгукуватись
Нервовим сіпанням нервових
Нервовими ночами марафонів
До спокійних наївних місць.
Моя наївність не у виборі «не того» президента
Моя наївність у моїх землею вимазаних ногах
У нових руках
І відданості до старого опонента
15/04/19
9:49pm