Начало http://www.stihi.ru/2019/04/16/9051
Париж – это город, который трудно описать словами. В нём надо побывать. Для каждого он свой, неповторимый. Нас постоянно куда-то водили на экскурсии, по музеям, показывали какие-то известные экземпляры мировой культуры... А хотелось совсем другого. Просто пройтись не спеша по улицам, наслаждаясь красотой старинного города, или посидеть где-нибудь на Елисейских полях в укромном миниатюрном кафе за чашечкой кофе или чая, понаблюдать за работой художников или послушать музыку уличных музыкантов.
Зачем нам те музеи? Всю нужную информацию и даже обозреть картины можно по интернету. А вот вдохнуть запах Парижа – это, действительно, счастье! Не знаю, как у других, но у меня Париж ассоциируется с грустной душещипательной мелодией, с размытыми дождями улицами, с жёлто-серыми старинными, добротными домами, в которых окна большие и такие низкие, что можно, переступив подоконник, запросто попасть в дом через окно.
Париж очень красивый! Я говорю о старинном городе. Сейчас в пригороде построены современные многоэтажки, они немного обезличивают город. Но вот старинный Париж – его сердце, он до того своеобразен, что ни с одним городом не спутаешь. Очень много дворцов по городу. И хоть известны самые красивые – 10 официальных дворцов с королевским прошлым, 14 гражданских дворцов, известных своим монументальным величием, – это те, которые вошли в обзор иностранными туристами, много и других дворцов, закрытых для обозрения. Если я не ошибаюсь, дворцов всего 36, как говорила гид. Многие закрыты, так как хозяева проживают в других странах.
Побывать в Париже и не влюбиться в него – невозможно! Это город, в который хочется приезжать и приезжать!
17.04.2019
============
Париж – це місто, яке важко описати словами. У ньому треба побувати. Для кожного він свій, неповторний. Нас постійно кудись водили на екскурсії по музеях, показували якісь відомі екземпляри світової культури... А хотілося зовсім іншого: просто пройтися не поспішаючи вулицями, насолоджуючись красою старовинного міста, або посидіти десь на Єлисейських полях в затишному мініатюрному кафе за філіжанкою кави чи чаю, поспостерігати за працею художників або послухати музику вуличних музикантів.
Навіщо нам ті музеї? Всю потрібну інформацію і навіть оглянути картини можна по інтернету. А ось вдихнути запах Парижа – це справді щастя! Не знаю, як в інших, але в мене Париж асоціюється з сумною душевною мелодією, з розмитими дощами вулицями, з жовто-сірими старовинними, добротними будинками, в яких вікна великі і такі низькі, що можна, переступивши підвіконня, запросто потрапити до будинку через вікно.
Париж дуже гарний! Я говорю про старовинне місто. Зараз у передмісті збудовано сучасні багатоповерхівки, вони трохи знеособлюють місто. Але старовинний Париж – його серце, він настільки своєрідний, що з жодним містом не сплутаєш. Дуже багато палаців по місту. І хоч відомі найгарніші – 10 офіційних палаців з королівським минулим, 14 цивільних палаців, відомих своєю монументальною величчю, – це ті, що увійшли до огляду іноземними туристами, багато інших палаців закриті для огляду. Якщо я не помиляюся, палаців лише 36, як казала гід. Багато закритих, оскільки господарі проживають в інших країнах.
Побувати в Парижі і не закохатися в нього неможливо! Це місто, в яке хочеться дуже часто приїжджати!
17.04.2019
ус