Я зплету тобі віночок
Із полині, сльоз и і строчок.
Дотик неба до води -
Хто ти є? Тільки не йди...
Із мусліна тонко-тонко
Застелю я скелі кромку,
І по крАю, по краЮ,
Ледве дотиком, спою.
Не ім'я, і не-забудка,
Хто ж бо я? До тебе, хутко,
І нема мене, лиш зорі
Розплескалися у морі!