Юпітеру (Version 2.0)
У довгій казці мого життя Ваше ім’я — це фігура замовчування,
Як мені розгорнути стяг
Від Вашого до мого оточення?
Скільки хвилин триває вічність
І як неосяжність її збагнути?
Як мені подолати відчай і натхнення повернути?
У довгій казці мого життя Ваше ім’я — запорука грації,
Як долається небуття
У комп’ютерній симуляції?
Ми ховались за сірими масками,
Ми на повну жити приречені,
Сонце грiє своєю ласкою
Та опікає кожним реченням.
Ми ховались від непосвячених,
Ми фільтрували книжки і зорі,
Яке тепер це має значення,
Коли ми для всіх прозорі?
Війну із миром ми прирівняли,
Людей поділили на ранги й класи,
Ми пережили окремо навалу,
Та щось заважає нам дійсно впасти.
У довгій казці мого життя
Ваше ім’я — знак справедливості,
Хай лине над нами книжковий стяг
У цій помірно-земній мінливості!
(c) Maryna Tchianova, 2019