СОЛЬ

горячей солью словно выполоскан рот
волнуются луга в озоне лета
день растворяет в синеве высот
простое солнце
                злое
                как ракета

или ракета
            чёрным солнцем
                силой стали
разорванной
             летит чтобы ударить

и будто б где-то там вдали колокола
и что-то вроде бы шуршит как колос
память
а некогда уже никак и не поправить

и что должна быть та она уже была
история про мир где жил ты
парень

но вот война
и лето как стена


переспів 08.05

гаряче
         сіллю
                спраглий рот пече
зелені хвилі щирим ланом хлібу
i сонце понад друговим плечем
просте і зле й безжальне наче
                вибух

 - а то війна
i сонце мов стіна

а ось і вибух
                чорне сонце
сиза сталь
               летюча
                вдарити
розірвана
             на шмаття...
і далі в тиші лишень дзвонів дальній жаль
що нікому тепер вже й пригадать те:

 - що то війна
що пам`ять мов стіна -

про мирний світ
                де ти отой
                юнак...

війна війна
і її істина


Рецензии
Прочитала немного, спасибо Вам)

Ирина Трифонкова   27.05.2019 17:21     Заявить о нарушении