Зацвіли навесні іриси,
Заспівав від кохання птах,
Мене звабили ніжні риси,
Що плелись на твоїх вустах.
Мене звабили твої очі,
Що пірнали в саму блакить,
Золоті і грайливо-дівочі,
Без яких я не зміг би жить.
Ти ступила від мене крок –
Розпустила свою косу
І на плечі вдягла платок,
Що плекав всю твою красу.
І для мене заграв цей світ,
Саме в цю загадкову мить,
Я у тінях пахучих віт,
Присягнувся тебе любить.
__________________
© R. Tserkovnyy, 2019