Петя дбав про жирний запис
В книжці трудовій,
Бо як до верхівки втрапиш -
Так і будеш - свій.
В керівництво пнувся надто,
Але мав досаду,
Що потрібно починати -
З скромної посади.
Тож в заввідділи подався
В дружній колектив,
Не даремно ж здогадався
Й хабар заплатив.
Зранку в дверях охоронець -
Усміхнувся підло,
Ну, ти і потрапив, хлопець -
Керувати відьмами!!!
Відмахнувся Петя рвучко
Від старого діда,
Та смикнув сріблясту ручку -
Щоб не стало й сліду.
Думав - вдало відсидітись
Ну, хоча б півроку,
До жінок легше пригрітись -
І менше мороки.
Та не сталось, як гадалось,
Приглянувся відьмам,
Й кожна ворожити стала,
Щоб був їй лиш вірний.
Одна робить привороти,
Інша - відвороти,
Одна виконать не проти
Керівну роботу.
Стали зводити зі світу -
Підливати чари,
Усміхатися привітно -
І розводить чвари.
Хоч із виду - секретарки,
Менеджери збуту,
А насправді, як вівчарки,
Знають тільки - в буду!
Толку мало - і роботи
Теж ніхто не робить,
Петя бачить - що в болоті -
Він себе угробить.
Тож за речі - й перевівся,
На посаду вільну,
Керівничка - львиця світська,
І найкраща відьма.