Автор: Миклош ФОРМА, Украина
Перевела с украинского языка Инесса СОКОЛОВА
*
Он ходил по вокзалу, как ходят в хорошем музее –
есть на что посмотреть, удивляться есть тоже чему.
Вслед ему ненасытно смотрела цыганская фея,
на его пиджачок и старалась быть ближе к нему
Говорила ему про цыган и большие туманы,
Обещала поведать о жизни всю правду ему.
Согласился послушать ту странность дурмана-обмана,
Принимал он гадания как иллюзорную тьму.
Говорила она… Поезд что-то сказал на прощанье…
Вслед ему, наконец-то, цыганка, как поезд, ушла.
Он пришёл на вокзал ради светлой любви и свиданья.
Фея черная это не знала и знать не могла...
-
Оригинал – http://stihi.ru/2019/04/28/8099
*
Він ходив по вокзалу, як ходять в хорошім музеї –
є на що подивитись і є здивуватися чим.
І дивилася жадібно чорна циганськая фея
на його маринарку і сунула тихо за ним.
Промовляла у спину одвічні циганські тумани,
про життя обіцяла сказати всю правду йому.
Він погодився слухати ті чудернацькі дурмани,
хоч ніколи не вірив в гадання примарну пітьму.
І вона говорила... Щось потяг гадав на прощання...
І циганка, так само, як потяг, нарешті пішла.
Він прийшов на вокзал ради світлої феї кохання,
про яку чорна фея не знала і знать не могла...