2 мая 2019 г., 21:28
"В Хороссане есть такие двери,
Где обсыпан розами порог"
Сергей ЕСЕНИН
Не в Тамани, не в Пхеньяни,
На Тибете иль Тянь-Шани,
А в Одессе,на Фонтане
Может стих придумать Яни.
Да, в Одессе - и в тумане,
И в буране, и в дурмане,
Не страшась зубов пираньи,
Может плыть по ямбу Яни.
Но не в джунглях, на лиане,
Не на юркой игуане,
Не в китайском гаоляне
Вдохновения полон Яни.
Он творил бы и в саванне,
В прерии иль в океане.
Может в диком, злом бурьяне
Говорить стихами Яни.
На Гаванне и в Шампани,
И в самой Тьмутаракани
При берёзе, при платане
Стих пылает в сердце Яни.
Не бывал бы он в нирване,
А сидел бы при кальяне,
Ел клубнику бы в сметане-
Не слагал стихов бы Яни.
Жаль, что наши все земляне,
Стих увидев на экране,
За талант не дарят Яни
Евро, доллары, юани.
2.
В поэтичной блещет грани
Виртуоз из мастеров,
Наш поэт - волшебник Яни.
Пусть он будет нам здоров!
Если б мог он на баяне
Вальсы Штрауса играть,
Собрались бы горожане,
Чтобы с ним потанцевать.
Он играл бы и Диане,
И придворным, и чинам
А живых стихов герани
Не дарил бы Яни нам.
С самой юношеской рани,
Даже с детских лет ещё
Исступлённо пишет Яни,
Яростно и горячо.
Слово, словно бы в мембране,
Звук прекрасный приобрёл.
Расправляет крылья Яни,
Будто сокол иль орёл.
Говорю я о Титане.
Он - Титан. Он очень дюж,
Наш полифоничный Яни.
Переводчик он к тому ж.
И никто подобной дани
Не собрал за много лет.
Ни в Милане, ни в Иране
Схожий с ним не жил поэт.
Я в верблюжьем караване
Встретил строки те в пути.
Хороши стихи у Яни-
Прямо в душу хоть клади.
Те листы храню в сафьяне,
Наизусть учу я их.
Хороши все строфы Яни-
Не найти нигде таких!
Дорогий Анатолію Івановичу! Вітаю тебе з сонцесяйним шедевром! Багато оригінальних істинних перлин! Такі вірші - справжня поетична рідкість! Удачі тобі й подальшого творчого натхнення! Тобі ж - диптих "Я н і". Шанобливо! Дмитро Шупта
І
Не в Трояні. не в Пхеньяні,
На Тибеті чи Тянь-Шані,
А в Одесі, на Фонтані
Творить знаменитий Яні.
І не в джунглях на ліані
Пітону чи ігуані,
Чи в Китаї в гаоляні
Увесь час - в натхненні Яні.
Він творив би й у савані,
В прерії чи в океані,
І у грубому бур*яні.
Бо творить судилось Яні.
На Тайвані й у Шампані,
І в самій Тьмутаракані
При березі чи платані -
Скрізь палав би творчо Яні.
Не бував би у нірвані,
А сидів би при кальяні,
Пив кумис би в порцеляні
Й не творив би вірші Яні.
Жаль, що від поезій п*яні,
Як стояни у сап*яні,
За талант не сиплять Яні
Євро, долари, юані...
ІІ
Сяє в поетичній грані
Досконалий із майстрів
Наш поет - блискучий Яні,
Котрого я тут зустрів.
Якби грав він на баяні
(У Бретані хист набув),
Як вареник у сметані,
У пошані він би був.
Королеві б грав Діані
І придворним, і чинам,
А поезії духмяні
Не складав би Яні нам.
В ранні досвіти багряні
Розпочав з юначих днів
Й відчайдушно творить Яні,
Котрий творчо зголоднів.
І звучать слова мембранні
У міжзоряних світах -
Розправляє крила Яні
Аж до зір, небесний птах.
Він - Титан, скажу зарані,
У письмі не знав невдач.
Наш поліфонічний Яні
Ще й палкий перекладач.
Не збирав такої дані
Ще ніхто за много літ.
Твори Яні філігранні
Оцінив мистецький світ!
Бо взірці його - багряні
І весняні мов розмай...
Всі поезії у Яні -
Хоч у душу забирай.
Ластів*яні і медвяні,
Пряні і без маяти...
Ну й поезія у Яні -
Більш такої не знайти!.
++++++++++++++++++++++++++
О ЧЁМ И ГДЕ Я ПИСАЛ СТИХИ?
Я писал стихи о брани,
Рифму гнул я в рог бараний.
О тиране, о декане,
О вулкане, Ватикане,
О каком-то истукане,
О картинах Пиросмани,
Амадео Модильяни,
О бегущем таракане.
Посвящал стихи я няне,
Жанне, Анне, бабе Мане
И моей соседке Фане.
А теперь - воде в стакане.
Стих писал я на поляне,
На огромном чемодане,
В ванне и в аэроплане,
В тесном сумрачном чулане.
Мог я раньше даже в бане
Или, сев верхом на сани,
Стих творить. И в ресторане.
А теперь - лишь на диване.