до нестями

Флоренс Александра
...в чужинну північ, немов за шнуром,
над Бугом, чуєш, стерхи летять;
коли я часом про них забуду -
даси - пригублю покути яд.
Розлуки напій - така отрута,
що гаснуть свічкой щасливі дні.
Бодай зів"яне чарівна рута -
журба розквітне на чужині...