Боже, дай мені терпіння
із блакитними очима.
Щоб образи, як каміння,
не носити за плечима.
Боже, дай мені наснаги,
щоб усе було, як треба:
від любові, наче спраги,
божеволіти під небом...
І весни навколо щебет,
і віршів крилата воля...
Не ламай мене, не треба,
як калину серед поля.
Боже, дай мені почати
те, про що душа шепоче,
і життя своє квітчати,
сон-травою серед ночі.
Не схилятись на коліна,
говорити про кохання:
полум'яне, божевільне,
наче вперше і востаннє;
прорости своїм корінням,
у твою холодну зливу.
Боже, дай мені терпіння
малювати власне диво.