Дует нескошений

І на улюбленій скосили
моїй галявині красу,
(вертунчиком страшним, скаженим)
пісенну розквіту. Прощу...

Заплачу, захлинусь печаллю.
Та швидко радістю схопив
квітуче: мчанням і звучанням
дует нескошений - шпаків!

05.2019


Рецензии
Гарний вірш, Ігоре!
З повагою,

Виктор Гусак   14.07.2019 12:23     Заявить о нарушении
Дякую за таку рецензію,

Игорь Герасименко Кременчугский   16.07.2019 17:41   Заявить о нарушении