зорепад

Алена Васильченко
А вечір - наче забуття,
і тихо хмари линуть.
Мені з тобою і життя -
немов одна хвилина.
Радіє серце і щемить,
і стукає старанно.
Мені з тобою кожна мить
здається океаном...
Мовчи, нічого не кажи,
цілуй моє волосся.
Ти, мабуть, щось наворожив,
і це таки збулося.
І зорі падають до нас
із місячних тенетів.
Я зупиню сьогодні час,
а, може, і планету!..
Одне кохання віч-на-віч
сьогодні буде з нами.
Мені з тобою кожна ніч
шалена до нестями.
Я довіряю, як дитя
вустам твоїм солодким...
Мені з тобою і життя,
як зорепад, коротке...