***
Рідна Ненька, край квітУчий… сонце над ланАми…
Як я хОчу… щоб МатУся… знов пишАлась нами…
Щоб нікОли… вОвча зграя… не булА панАми…
Що навмИсно… лютий рОзбрат… сіє між братАми…
Ой дурнІ ми… та ледАчі… змОрені рокАми…
Скільки можна… в темній хАті… пОвзати рабАми…
Може досИть… вірне серце… смИкати словАми…
Та клювАти… лЮбу землю… чорними птахАми…
Рідна Ненька, край квітУчий… сонце над ланАми…
Як я хОчу… щоб МатУся… знов пишАлась нами…
Дай же, БОЖЕ, УКРАЇНІ... ВІРУ, РОЗУМ, ВОЛЮ...
Мають право... мУжні люди... тут на крАщу долю...