Ось де знаходиться рай,
Там де рідний наш край.
Там де цвітуть яблуні,
Торкаються гіллям землі.
Де стежка дитинства біжить,
І в'ється поміж роками.
Коли сердце наше тремтить,
Коли ми у ріднім краї.
Де все так знайоме до болю,
Навіть камінь на якому стоїш.
Де верби склонились додолу,
А в душі неначе політ.
Душа вона рветься додому,
Туда, де коріння твоє.
Лише сердце ниє од болю,
Бо рідних немає уже!!!