А спогади занурили в дитинство,
Шкільне дитинство наше на землі,
Як кожного у рідній школі міста
Стрічали терпеливі вчителі .
Здавалась нам легкою ваша праця,
Не розуміли вас, були малі.
Ви сіяли добро, й за це віддасться
Вам в повній мірі, наші вчителі!
А нині, коли стали ми дорослі,
Майбутнє бачимо в рожевій млі,
Пробачення приносим за непослух,
Вам, серцю рідні наші вчителі.
Життя біжить, його не зупинити,
Розсіє наші стежки по землі,
Для вас ми залишаємось як діти,
Нас пам’ятайте, добрі вчителі.
І поки буде серце в грудях битись,
Летітимуть роки, мов журавлі,
Ми хочемо й тоді за вас молитись,
Чудові педагоги- вчителі.
~ДЛВ~