Коли торкається Господь до струн душі,-
З глибин її небесна музика лунає,
І чути трепетну молитву у тиші,
Ну а душа? Душа піднесено співає.
Коли торкається Господь до струн душі,-
Звучать прекрасні неземні тоді акорди,
І линуть звуки серцю рідні, не чужі,
Без долі фальшу, чути тільки чисті ноти.
Коли торкається Господь до струн душі,-
З її середини все зле й брудне зникає,
І сльози ллються, чути тихий плач в тиші,
Криштальні сльози розкаяння - не відчаю.
Коли торкається Господь до струн душі,
То сірі будні видаються, ніби свято,
І не боїшся вже тоді життя межі,
Для неба вершиш труд і ревно і завзято.
Коли торкається Господь до струн душі,-
Живе вона вже не земним тоді - небесним!
Смерть не страшить в останній час важкий,
Бо твердо вірить, що у Господі воскресне.
~ДЛВ~