На http://www.stihi.ru/2019/05/04/2114
Особенные мамочки, усталые, быть может…
Ведь сеем мы любовь свою зерном, чудесно всхожим!
Те зёрна – наши деточки, для нас всегда ребята,
Как к солнцу, к мамам тянутся, к любви их благодатной.
Возможно, озабочены. В движении до ночи
Стараемся мы радостно, чтоб деток наших очи
Смеялись, словно лучики, не гасли, а сияли.
И счастье, и подарки чтоб от жизни получали!
О боли рассказать ли нам, молчать ли нам привычно…
Особые мы мамочки, ведь дети необычны!
И очень-очень хочется, чтоб приняли их всюду,
Чтоб добрыми, радушными к детишкам были люди!
Для этого всё сделать не удастся нам, возможно,
Но силы все истратим мы на то, чтоб не тревожно,
А в радости, в любви росли, себя нашли бы в жизни,
Лучом, теплом согретые, не стали чтобы лишни.
А мамы всем свободные, весёлые потребны,
Красивые, с улыбками, живущие безбедно.
Чтоб в доме их всегда был лад, любовь и пониманье!
Мы все непобедимые, и наше в том призванье!
12.05.2019
Можливо ми і втомлені, матусі особливі,
Бо сіємо любов свою, зерном багаті ниви!
Зернятка то є діточки, для нас - завжди маленькі,
Що тягнуться до сонечка, до рідненької неньки!
Можливо й заклопотані, у русі аж до ночі,
Турбуємося з радістю, щоб наших діток очі
Від посмішок, як вогники, не гасли, а палали,
І щастя, й подарунків у житті було б чимало!
Про біль сказати можемо, а можемо й змовчати...
Матусі особливі ми, бо й діти - незвичайні!
І дуже-дуже хочеться, щоб їх приймали всюди,
Щоб щирими, привітними були до діток люди!
Можливо ми й не зможемо для цього все зробити,
Останні сили витратим й здоров'я, тільки б діти
В добрі, в любові виросли, знайшли себе в країні,
Проміння б тепле гріло їх, плекало небо синє!
А матінки потрібні всім розкуті та веселі,
Гарнесенькі, усміхнені, щоб сяяли оселі
Від чар, краси! Щоб затишок і лад в родині кожній
Був прикладом! Матусі ми усі - непереможні!!!