Вона відрощувала крила
Легкі, тендітні, сніжно-білі,
Ходила боса поміж лілій,
І ніжним поглядом світила.
У такт зворушливих мелодій,
Плавучим кроком, мов княгиня
Вона злітала в небо синє...
Аж поки...
Зненацька люди зубожілі,
Що повні осуду і цвілі
Зірвали квіти!
З білих лілій
Зостались мертві пелюстки.
Тепер троянди, колючки...
Та навіть їх знести несила.
Вона просила, так просила.
Тепер зомліла, вже не жила...
Вже не відрощувала крила...