Украина и Россия. Уроки перевода через середину моста.
С маскировкой под строительные краны
Кресты намоленные взмахом ставят башни
Не Вавилон ища, народ животворящий
Селя не в степь, на крыльях птиц над пашней
Перелетающих над кручею Днiпра
Видавших как взломала лед Нева
И шведский враг у врат стоявший, братом
По крови, по истории булатной
И немец и монгол и вся "братва"
Из вашингтонского «обкома» и кремля
Решит вопрос квартирный на века.
Там где живаго Мнишек, и Булгаков
Закончил "Бег" - сожительство, вражда?
Нет времени на "быть или не быть"
Мир ждут первопричинные дела
Строительствуют Киев и Москва
Берлин, Стокгольм, Пекин и Петербург
Ньюарк, Стамбул, Бристоль, Ершалаим...
Под Токио приедем из картин
Живописующих отдельные квартиры
Познав уют, как в комменальной кухне
Решим - вернуть строптивый наш Гольфстрим
Сбежавший из кастрюли в монастырь...
Наш блудный сын пристыжен нами будет
И больше никогда жизнь не остынет
Не выкипит до дна и не сгорит
Если с Украины и России
Начнет вздыбаться всемирный монолит.
16.02.2011.
_______________
перевод на украинский Ириной Шаповаловой, Киев:
Маскуючись під будівельні крани
Хрести, помахом молитовним, будують вежі
Не Вавілон шукаючи, а той нарід, що створює життя
Не в пущі степовій приземлено, як може те здаватись
Будують вище, на крилах птахів, у небі над ріллею
Перелітають що над кручею Днiпра
Птахи ті бачили лід, зламаний Невою
Як шведський ворог, що біля воріт стояв, став братом
По крові, із історії, що відміряє помах крил булатом
І німець і монгол і вся "братва"
Із вашингтонського "обкому" і кремля
Бодай хоч зараз вирішать "вопрос квартирный"
Той, що псує життя нам — на віка.
Там де "Живого" Мнішек, і Булгаков
Закінчив "Біг" — напівжиття і ворожнеча?
Чи маєм час на "буть а чи не буть"
На світ чекають справи, що гатунку першої причини
Будуються і Київ і Москва
Берлін, Стокгольм, Пекін і Петербург
Ньюарк, Стамбул, Брістоль, Єршалаїм ...
Під Токіо приїдемо з картин
Змальованих життям окремої квартири
Пізнавши затишок, як в комменальній кухні
І вирішимо - повернути норовливий наш Гольфстрім
Що втік з (феноменальної) каструлі
В свій (ноуменальний) монастир ...
Наш блудний син, лиш мертві сорому не ймуть
У каятті твоєму - ніколи вже життя не охолоне
Не википить до дна і не згорить
Якщо з Украйни та Русі
Почне здійматися у височинь світів
Всесвітньо-будівельний моноліт.
Братерства - не неволі.
19.02.2011
(стих №111 из моей бумажной Миграции души первого тома)