А стежкИ наші переплетені,-
візерунок Господніх див...
ув одне в однім часі зведені
ті, хто Янголів чує спів.
Часом глухнуть від тОї музики
і від гурту - ув інший бік...
часом в*яжуть на пам*ять вузлики
й з ними носяться цілий вік.
Відчайдухи бува стрічаються
і від співу ані на крок!
Одне одному усміхаються
і сягають в думкАх зірОк...
То основа всього мерЕжива,
вони разом на всі часи...
Божа Сила за тими стежила,
і втішалась від їх краси.
щоб віднадити від тілесного ,
кривизною доріг вела,
аби потім - до хору небесного
й дарувала по два крила.
Я навчилась в*язати вузлики,
а синочок мій вже літа...
буду слухати спів і музику,
що в його забринить вустах.