Дивися,Птахо,як розквітла вишня.
Як вітер грає листям у горі.
Як промайнули дні,уже колишні.
Як мама,усміхнеться дітворі.
Крилом зігріє,як гніздо зів'ється.
Як погодує,як з гнізда злетить.
Як у квітчастих кленах розіллється,
Як незабудка,-пісня.Лише мить.
Лиш часу плин,лиш мить одна чудова.
Лиш погляд неба,та туман з ріки.
І в пам'яті,віднині загадкова...
Та колискова,з рідної руки.
З посилу серця,з неньчиної хати.
Дивися,Птахо,як зійшла зоря.
Учися Птахо,з вірністю кохати...
Слова родини,з листків букваря.
Учись кохати мову солов'їну,
Учись кохати пісні вітряка.
Почуй як в полі пісні вітру линуть.
Як гріє сонця лагідна рука.
Як ріки б'ють о береги полою.
Що хвилі,хвиля загорта печаль.
Учись злітати.Як колись з тобою...
Від твого серця нині линув жаль.
(Понкратова.О.В.)