Люд полюбляє писанину
Про вбивство, страхи і війну,
І не одну згубив він днину,
І ніч угробив не одну,
смакуючи чужеє горе.
Знайшов героїв між убивць…
Тому й кровиш ти чиста зоре,
Ікон ридають сотні лиць.
І по звірячому сусіди…
Набіру тільки часу жде.
І на питання : звідки біди,
І де поділося святе…
Всі розуміють. Та нівроку,
Бо кожен цар і майже бог.
І до останнього, до строку
Лишається всього лиш крок.