Прекрасний світ, що непізнаний!
Він наче мить, непіймана у сіті.
Спостерігай мій світ мереж, коханий.
Тебе любила понад все на світі.
Лови краплини морських хвиль.
І теплі промені у блиску.
В житті долаєм сотні миль
І душу чистимо до лиску.
В моїх очах та таїна,
Що зачаїлась в світлі зір.
Тобою знищена, одна,
Тебе кохаю до цих пір.
Роки спресовані ущерть.
Мій відлік – час що потойбіч.
Подарував?.. Хіба що смерть, ))
Серед життєвих протиріч.
Втрачаю сили. Не живу.
Лишаю лиш словесний слід.
Мене пізнав ти. Ще живу.
Тепер – не серце. Мерзлий лід.
Я миті вільні відпущу –
Нехай у вічності летять.
Ти не сховаєш від дощу,
Тобі себе не подолать.
Моменти. Сніг з моїх долонь.
Обіймів спрага, як води.
Фрагменти весняних осонь,
Бажань і прагнень до мети.
Що єдність плоті? Щастя мить,
Життєва радість чи… горіння?
В тобі любов моя болить?
Чим вона є? Вогонь чи тління?
Щасливий той, хто шлях здолав,
Усе в житті своїм завершив.
Щасливий той, хто не пізнав
І відійшов у світло першим.
Щасливий той, хто керував, –
В собі гармонію виводив.
Щасливий той, хто все віддав,
Щоб взавтра знову ранок сходив.
© Copyright: Кравчук Світлана Миколаївна, 2019
25.05.2019
19:50
м. Львів
Всі права застережені. Будь-яке відтворення та використання без письмової згоди автора заборонене.
Повна або часткова републікація, публічне виконання тощо, без письмової згоди автора забороняються і вважаються порушенням авторських прав.