Пост-Магiя -Подорож-

Валео Лученко
 
Пора петуній підтюпцем біжить вздовж пляжу.
Кав’ярні сонні, пообіддя, море.
Аmore, amaretto, перегук сердець.
Маслини з вуст_в_вуста і кава з кардамоном:
густа і запашна, як сон з тобою,
як сієста в оцьому Місті, де нас двоє
прибульців з Позачасся.

Вдалася ця мандрівка?
Таки вдалася. Відчути знову насолоду:
від звуків, запахів, від тіла.
Ти ж справді цього там хотіла
у царстві льоду і води: холодної_густої?
Ходи сюди. До мене на коліна.
Я обплету тебе плющем. Дощем із світла золотого
покрию всі твої тіла: ментальне, емоційне та астральне.
Не смійся! Я пожартував. Цей жовтий_карлик< провінційний
сприяє гумору такому. Поставмо кому! Поцілуй мене.
Хай наші соки потечуть в одному руслі.
Хай в русі тіла, що одне на двох, пульсує Всесвіт.
Відчуй як сиплеться довкола цвіт і музика не затухає.
Ми любимо цей світ: котів, людей, дельфінів.
Хай сиплеться пісок, хай грають тіні на екрані.
Сьогодні ми заснем зарані. Прокинемось опівдні
під новим небом і новим світилом в якомусь часі,
де ти, де море, пообіддя: такі дотульні та кохані

< жовтий карлик - Сонце


© Copyright: Валентин Лученко, 2019