Коли погасне, день у кімнаті!
Я буду тобі, на вушко казати.
Як я без тебе, не можу ходити!
Про те що без тебе, не можу я жити.
Я буду для тебе, складати вірші
І ніжно їх тобі щепотіти
А потім твій погляд, мене обійме
Але ти любиш, вже не мене!
Наступе світанок, вже треба йти.
Красиві очі твої будуть сумні.
Тебе поцілую, я на прощання
І знову піду, шукати кохання
Автор: Андрей Кулинич