Ти стоїш навколішках,
Я стою зволожений.
Хтива твоя посмішка,
Вуст м'яке положення.
Ти говориш лагідно,
Мед полився звивами.
Збуджуюся пагоном,
Формами красивими.
Мова в тебе - дотики
Вітру, воду змащує.
Кола від еротики,
Що постане кращою.
Озеро свідомості,
Голос гонить хвилею.
Я у невагомості,
Де говориш зливою.
Я голодно слухаю,
Мед тече уявою.
Раю між і мукою,
Вродою яскравою.
Не даєш торкатися,
Тіла свого пальцями.
Хіті - винуватиця,
Шепіт як овація.
Ти мені наказуєш,
Знизу - тихо, дозами!
Мед - вустами, фразами...
Пагін - надекстазами...
Я стікаю в озеро...
Олег Купрієнко (с) 23.01.2019р.