Александр Шевченко 7. В твоих глазах... Рус. Бел

Максим Троянович
В твоих глазах и грустно, и тепло...
 
В твоих глазах и грустно, и тепло,
Когда ловлю твой мимолетный взгляд;
Восьмой уж час, но все еще светло:
Начало осени... И кофе аромат,
Мешаясь с липовым, напаивает нас;
И тишина вокруг, и листопад...
И мягкий шелест редких наших фраз,
И шелест душ едва не наугад.

В твоих глазах и грустно, и тепло,
Легка улыбка, мне легко в ответ.
А нам с тобою, видно, повезло
Однажды... И, подумай, сколько лет
Знакомы нам и мысли, и мечты,
И нежный звук обычного «Привет...»,
Когда звоню или звонишь мне ты,
И я рисую мысленный портрет.

В твоих глазах есть место для всего:
Искре задора, думам о делах...
Столь близкий мир... А я из своего
Пишу тебе... И в прозе, и в стихах
Мой разум чист и мысль моя легка,
И засыпаю я с улыбкой на устах;
И мне спокойно до тех пор пока
И грустно, и тепло в твоих глазах.

У тваіх вачах  сумм  і  цяпло...
 
У тваіх вачах   сумм  і цяпло,
Калі лаўлю твой погляд мімалётны ;
Восьмая гадзіна, але ўсё яшчэ светла:
Пачатак восені... І кавы водар,
Разам з ліпавым, напойвае нас;
І цішыня вакол, і лістапад...
І мяккі шолах рэдкіх нашых фраз,
І шолах душ ледзь не наўздагад.

У тваіх вачах  сумм  і цяпло,
Лёгкая ўсмешка, мне лёгка ў адказ.
А нам з табою, відаць, шанцуе
Аднойчы... І, падумай, колькі год
Знаёмыя нам і думкі, і мары,
І далікатны гук звычайнага "Прывітанне...",
Калі тэлефаную ці тэлефануеш мне ты,
І я малюю ўяўны партрэт.

У тваіх вачах ёсць месца для ўсяго:
Іскры запалу, думам пра справы...
Гэтак блізкі свет... А я са свайго
Пішу табе... І ў прозе, і ў вершах
Мой розум чысты і думка мая лёгкая,
І засынаю я з усмешкай на вуснах;
І мне спакойна датуль пакуль
Cум  і цяпло ў тваіх вачах.

     Перевод на белорусский язык М. Троянович