За мою гениальность!.. (Николай Глазков, https://7lafa.com/book.php?id=110593&page=6)
Мне простите, друзья,
Эту милую странность,
Но не выпить нельзя
За мою гениальность!..
Не хвалю я себя,
Просто сам в себя верю:
Откровенность любя,
Не терплю лицемерья.
Нынче этот порок
Уподобился язве.
Говорю, как пророк,—
Не согласны вы разве?
А грядущая даль
Для меня что реальность.
Опрокинем хрусталь
За мою гениальность!..
Согласиться я рад
Даже с первого раза,
Что исторью творят
Не герои, а массы.
Но в искусстве царит
До сих пор необычность,
И искусство творит
Гениальная личность.
Как великий поэт
Современной эпохи
Я собою воспет,
Хоть дела мои плохи.
В неналаженный быт
Я впадаю, как в крайность..
Но хрусталь пусть звенит
За мою гениальность!.. (1955)
ЗА МОЮ ГЕНІАЛЬНІСТЬ! .. (вільний переклад П.Голубкова)
Вибачайте мені милу цю незвичайність,
Але вип'ємо всі за мою геніальність! ..
Я себе не хвалю, Просто сам в себе вірю:
І відвертість люблю, не терплю лицемір'я.
А порок цей тепер – як та виразка ніби.
Це кажу, як пророк, - Не згодні, наїби?
А майбутнього даль вже для мене - реальність.
Опрокиньмо ж кришталь за мою геніальність! ..
Хоч погодився б я, навіть з першого разу,
Що майбутнє творять не герої, а маси,
Та в мистецтві все ще править бал незвичайність,
І мистецтво творить тих осіоб геніальність
Як великий поет у когорті вселенській
Вже оспіваний я, хоча справи і кепські.
Хоч у побут на мить я впадаю, як в крайність ..
Та кришталь хай дзвенить. За мою геніальність! ..