перевод с укр. стих. Валентины Козачук
http://stihi.ru/2019/06/03/8638
Снова пахнет в поле чабрецами,
Отцвела акация... Жасмин...
Проплывает времечко над нами -
Выросли и доченька, и сын!
Из дому околицей - по кругу:
То зимою снежной, то весной...
И сама себе я: "Що, подруго?
Шiсть десяткiв лiт" - и все со мной?
Лето всё становится короче,
Как девчонке ссевшийся подол.
Только с одуванчиков пороше
Всё равно, который год пошёл...
Летние деньки не торопите,
Радуйтесь и птицам и цветам -
Каждый день с надеждою живите
Молодою быть не по летам...
оригинал
Лита i лiто
Знову літо пахне чабрецями,
Відцвіли акація й жасмин,
Пролітає літо за літами,
Ой, які дорослі донька й син!
Вийду з дому – все іде по кругу:
Швидко мчить то осінь, то зима.
І кажу собі: - «Ну що, подруго,
Скоро шістдесят! Чи ж дивина?»
Літо стало і коротке і маленьке,
Наче зсівся платтячка сатин.
Це кульбабці добре, хоч сивенька,
Їй, блаженній, не страшні роки.
День не підганяю і радію,
Кожній квітці, сонечку, птахам!
Як в дитинстві літом є надія,
Хоч недовго почуватися дівчам!