Я тобі намалюю вірш.
Віршу іноді слів не треба –
тільки хмари і тільки небо,
ось і вірш, і без слів не гірш.
Часом вірш – тільки вітру звук.
Звук дощу, що приносить вітер.
Вірш насправді – це все на світі:
птах – у небо, каштан – на брук...
Але я над усе люблю
вірш очей, у які дивлюся.
Я малюю вірш – мов молюся,
на ікони очей молюсь...