Зглянься милостивий Боже,над гаванню душі цієї.
Дай попиту сердечному з'явитися в словах,-правдою.
Стань вірою,та підтримкою. Що серця гріє...
Май за щастя втамувати повагу,-порадою.
І коли буде важко мені,то нагадуйте.
Що поряд зі мною щирі серцем,миру цього.
Благословенням своїм,іноді радуйте...
І славіте Його.
Славіте того хто дарує життя на землі.
Хто надає нашому терпінню силу.
Хто світить смолоскипом в імлі...
Хто піднімає в небеса із пилу.
Того Хто тамує спрагу знань...
Того Хто вадить помислам нечистим.
Хто порятує нині без вагань...
Своїм галантним,подихом,-врочистим.
Хто поглядом зупинить,та без слів...
У саме серце,мовить теплотою.
Хто має крила...тисячі орлів...
Хто очі має з чистою сльозою.
Дай попиту сердечному в-війти...
У клітку в грудях,що співа піснями.
У той час коли буду,я і ти...
Молитися,та дивувати снами.
(Понкратова.О.В.)