Мара Белчева
Вогонь баняку лиже боковину,
скалки танок свій грають навмання.
Аж пісню заспівавши лебедину,
у пітьму зазирає головня,
туди, де око доброї корови
з віконечка виблискує в кутку –
де під струмком водички поступово
холоне молоко у дійнику.
(переклад з болгарської — Любов Цай)
***
Оригинал:
Мара Белчева
Огнище. Пламъка котела лиже,
и скачат искри в черния оджак.
Главнята лебединна песен ниже…
И глед изви тя в ъгълния мрак,
де чучурът бакърите разхлажда
с току-що издоеното млеко –
и в прозорчето дето се обажда
на кравата набожното око.