Розтанув сніг і теплі проміні сонця застрибали плямами по гілкам дерева, пробуджуючи його бруньки. А ті наповнювалися соком і ставали схожими на кульки, які одночасно почали розкриватися назустріч сонцю. З них з’являлися на світ зелені листочки. На одній тоненькій гілочці з маленької бруньки з’явився невеличкий листочок. Спочатку він був кволий, дуже слабкий, але поступово набирався сили і ставав більшим та стрункішим. Поряд з ним росли його брати і згодом всі повиростали так, що не стало видно гілок, а все листя здавалося злилося разом великою шапкою на стовбурі дерева.
А ти знаєш, що листя вміє розмовляти? На жаль ми , люди, не навчилися розуміти їх мову і вона нам здається простим шелестом. Їх голос тихий та не дуже гучний, тому їх можна почути тільки, коли будеш стояти під самим деревом. Листя дуже любить розмовляти з вітром. Дерево стоїть на одному місці і тому кожен листок бачить тільки те, що відбувається поряд: як зростають листочки на сусідньому дереві, траву , кульбабки, що схожі на сонечко під деревом. Вітер літає дуже швидко, буває у різних місцях, бачить і знає дуже багато. От він і розповідає новини, коли потрапляє у крону дерева . Листочки тоді дуже радіють і розпитують у нього все, що він бачив на своєму шляху, і не можуть повірити, що на світі є такі дива. Кожен листочок, мабуть, у глибині своєї душі мріяв полетіти у той цікавий світ і побачити все самому, але він пов'язаний з своїм деревом в одне ціле і розуміє,що його місце тут.
Наш листочок теж мріяв про це, але й тут було дещо цікаве. Він ріс майже на кінці тоненькою гілочки, що нахилилася до землі, тому йому пощастило і він міг розмовляти з кульбабкою, що була поряд. Вони навіть потоваришували та ще інколи до них приходив їжачок, який був дуже розумний і знав дуже багато. Нам здається, що їжачки фиркають, а це в них така мова. Ми їх теж не розуміємо. А листочок і кульбабка порозумілись з ним. Їжачок приходив до них пізно ввечері, бо в нього було дуже багато справ.
Ти вважаєш, що тільки люди працюють і мають справи? У кожного є справи і дуже важливі. Наш листочок і його брати теж працювали і дуже завзято.
В кожному листочку всередині розташовані цілі фабрики по синтезу край необхідних для всіх живих організмів і для нас з тобою речовин. Там є маленькі зелені солдатики, які вміють неймовірні речі: ловлять сонячні промінці, які використовують для того, щоб з води, яку всмоктує дерево і транспортує до фабрик, та з вуглекислого газу, що ми видихаємо,виробляти органічні речовини. Цей процес називається фотосинтезом.
Ти добре знаєш, що для дихання всім істотам і людині потрібен кисень. Так от він утворюється там у фабриках листочків при фотосинтезі. Ти не розумієш, як у листочок потрапляє вуглекислий газ і виходить зовні кисень? Так це дуже просто: листочок зовні зверху і знизу вкритий тоненькою шкірочкою в якій є спеціальні отвори для цього. Отже кожен маленький листочок робить дуже велику і важливу справу виробляючи органічні речовини та кисень, підтримуючи життя на нашій планеті.
Вночі наш листочок і його брати відпочивали, як і ти. Вдень, коли сонце було дуже яскравим, всередині кипіла робота. Як би там не було, та все має свій початок і свій кінець. Хтось живе довше , хтось менше. У листочків життя починається навесні, а закінчується восени.
От і прийшла осінь і розфарбувала листочки в красиві жовті та червоні кольори, залишивши де-не-де зелені плями. Першими пожовтіли ті листочки, що були на верхівках і, кружляючи в повітрі, стали падати долі барвистою ковдрою. Деяких підхоплював знайомий вітерець і відносив далеко від материнського дерева , наче хотів виконати їх потаємні давні бажання. Дійшла черга і до нашого листочка і він , зірвавшись з гілочки впав біля кульбабки, доторкнувшись до її листя.
Кожен листочок за своє життя виробляв дуже багато речовин, ділився ними з іншими частинами дерева та все ж в ньому ще залишилися корисні речовин, які не повинні просто так пропадати.
Частіше люди брали згрібали листя і палили, але так робити не треба. Бо даремно пропадуть корисні речовини, а в повітря при горінні потрапляє багато диму та сажі, що забруднюють навколишнє середовище.
Кожна рослина має потребу в добривах. От же осіннє листя тут стане в нагоді; треба викопати ямку, зібрати туди багато листя, а далі матінка природа зробить свою справу і з листя згодом буде прекрасне добриво – компост. Якщо його внести на город під овочеві культури, то ми отримаємо дуже високі врожаї.
Тепер ти знаєш, що можна з листя виготовляти добрива, розкажи обов’язково про це всім своїм друзям і допоможи батькам у цій справі.