Другу

Лысенко Евгений Дмитриевич
Друже, як воно сталось?
Не знає ніхто.
Коли одна мить життя відніме,
ніхто не знає того.
І плине час, роки минають,
та я завжди пам'ятаю.
Яким ти був та залишався,
щирим, веселим, посміхався.
Та щоб не було на шляху,
смутку ти не піддавався.
Зустрів стару і попрощавшись,
у сні всіх рідних обійняв.
Живим в серцях ти їх остався.