Рiдна Душа

Андрей Незбайло
Ми з нею давно вже розмовляли
Забувши про часу зовсім.
Коли настільки розуміли
Що я її одну хотів.

В її очах сяє сонце
Вона як сонечко моє.
Мене зігріє навіть вночі
А я зігріти зможу її.

Iншого щастя не бажаю
Хочу лише тільки одного
Ту з якою розмовляю
А більше, більше нічого.

Відчувши в ній, рідну душу
Який не міг собі знайти
За 30 років що я прожив
В Росії де живу один.

Iї одну мріючи знову,
Побачити поряд з собою.
I не віддам комусь іншому
Приїхав сам поки живий.