А день іще зроста
Крізь трунок лип п'янливий,
І збуджені вуста
П'ють ранки й ніч тремтливо.
П'ю спрагло день і ніч
Губами і очима,
З твердінню віч-на-віч
Я - крила за плечима
Розкуті. День зроста
У пахощ лип п'янливий.
Смак меду на вустах -
Життя, тремке й щасливе.