Ти – човен золотий в океані ночі,
Я - на хустині неба зорь зелені очі,
Ти – промінь сонця у осінньому тумані,
Я – крапля дощова і яблука рум’яні,
Ти – шепіт ніжний листя й тополинних віт,
А я – земля, що одягла вишневий цвіт,
Ти – гай зелений в срібнім павутинні,
Я – сльози росяні, що на троянді, сині.
Ти – вечір осені, її свічки барвисті,
Я – білий сніг на калиновому намисті.
Ти - соловей, що сповіща світання,
А я – долина з квітами кохання.