На http://www.stihi.ru/2019/05/25/3504
Вкуси нежнейших роз красу,
Цветение они несут
Бульвару раннего июня,
Пока за серых туч латунью
Не скрылось солнце в тень небес,
Закрыв шеренгу всех чудес,
Что Бог ребёнку приготовил
В его подаренном чертоге…
Нет одиночества – ты знай!
Уйдёт печаль за неба край –
То лишь со связями проблемы –
Отбрось ненужные дилеммы…
Тебе бывает всё не так,
Ведь ты придумывать мастак,
Что одинокий и ненужный
В том мире скорбном и недужном…
Храм – не святых небесных сбор –
То грешных покаяний хор –
Берись скорее за работу
Нести чужих людей заботы…
О, все прошли сквозь жернова –
И эта мудрость не нова,
Ведь образ сей подстать любому –
Ты ближнего встречай с любовью!
Упийсь красою ніжних руж
І тим цвітінням, що довкруж
Цього червневого бульвару,
Допоки сонечко за хмару
Не збігло в сутінки Небес,
Закривши низку всіх Чудес,
Що зготував Творець дитині
В її дарованій хатині...
Нема самотності – це знай !
Думки пливуть за Небокрай –
То із зв'язками лиш проблеми –
Розкуй нав'язливі ділеми...
Бо то – у тебе все не так,
Бо ти – вигадувать мастак,
Що і нещасний , і самотній
У світі сивім та скорботнім...
Храм – то не зібрані святі –
Лиш грішники у каятті –
Берись хутенько до роботи :
Носити і чужі скорботи...
О, всі пройшли крізь жорнова ! –
Ця мудрість в світі не нова,
Побач добро в людині кожній,
І ближнього свого – ОБОЖНЮЙ!